05.06.2017

Ще не так давно перекладацька діяльність зводилася до перекладу художньої літератури. Результатом динамічного розвитку науки і техніки, тобто науково-технічного розвитку, до якого людство дійшло у другій половині ХХ століття, ця ситуація кардинально змінилася. Щоденністю став обмін науковими знаннями, результатами наукових експериментів, спільні дослідження, дискусії про майбутнє людини і розвиток природного середовища. Контакти у сфері науки і мистецтва значно розширилися, зросло зацікавлення історією і суспільними процесами, почалося більше цінувати цивілізаційні досягнення інших народів.

У розвитку цих процесів велику перешкоду міг би робити мовний бар'єр, і тому позиція перекладача значно зросла, оскільки він був посередником, що полегшує контакти. Праця перекладача водночас зробилася важчою. Не достатньо столо лише знати мову, яка появляється у процесі перекладу, необхідним стало також мати загальні і спеціальні знання. І навіть більше, щораз помітнішою є різниця між спеціалізацією перекладача усного і письмового.

Робота перекладача полягає у перекладі з однієї мови на іншу текстів у друкованому варіанті. Усний перекладач перекладає вимовлене слово з однієї мови на іншу. У залежності від того, чи переклад відбувається безпосередньо після почутих коротких фраз, чи після виголошення довших частин промови, можемо виділити переклад одночасний (симультанічний) і консекутивний. У випадку другого виду перекладу перекладач спрощує собі роботу, роблячи записи під час слухання тексту. Натомість симультанічний переклад відбувається в кабінах. Також існує інша форма одночасного перекладу, так званий переклад пошепки, яке відбувається дуже близько до осіб, що потребують перекладача.

Не дивує факт, що в таких умовах зростає зацікавлення теорією і практикою перекладу. Лінгвісти займаються семантичною еквіваленцією граматичних і лексичних засобів; психологів і перекладів цікавлять ті аспекти процесу перекладу, які пов’язані з фактом, що переклад виконується людиною. Практики збирають помилкові переклади і на їхній основі пробують дійти до загальних висновків, які дозволять уникнути помилок у майбутньому.

Статтю опрацьовано на підставі розділу «Вступні уваги» з книги «Переклад не літературних текстів на прикладі англійської мови» авторства Галіни Дзєржановської.