06.06.2016
Стандарти, які гарантують участь присяжного перекладача протягом усього кримінального провадження, якщо обвинувачений не володіє польською мовою на достатньому рівні, визначено у Кримінальному процесуальному кодексі Республіки Польща, зі змінами від 1 липня 2003 р. (Офіц. текст від 2003 р., № 17, ст. 155). Таким чином, узаконено гарантію належного провадження щодо більшості іноземців, які підлягають відповідальності за кримінальним процесуальним законодавством Республіки Польща.
Положення частини 2 статті 72 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща стосується як досудового розслідування (дізнання або досудового слідства), так і судового провадження (у судах всіх інстанцій). Орган, який здійснює провадження, самостійно вирішує питання про забезпечення допомоги присяжного перекладача у кожному випадку недостатнього знання мови обвинуваченим. Аналізуючи положення польського законодавства вбачається, що обвинувачений, який не володіє на достатньому рівні польською мовою, не може відмовитись від права, передбаченого частиною 1 статті 72 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща. До такого висновку приводить також правило вручення завірених копій певних рішень і обвинувальних актів разом з перекладом, передбачене частиною 3 статті 72 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща.
Єдиним винятком з даного принципу є те, що за згодою обвинуваченого допускається обмежити обсяг перекладу до оголошення остаточного рішення у провадженні, перекладеного присяжним перекладачем, однак таке допускається у випадку, якщо таке рішення не підлягає оскарженню. Це єдиний випадок, коли обвинувачений може вільно розпоряджатися своїм правом щодо відмови від своїх прав, передбачених статтею 72 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща.
На практиці, зазвичай, вважається, що якщо підозрюваний спілкується польською мовою на розмовному рівні, то офіційну польську мову він також знає на достатньому рівні. Однак, таке припущення свідчить про нерозуміння змісту положення, передбаченого частиною 2 статті 72 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща.
Щоправда, дане положення не розмежовує стилів мовлення, а саме розмовного від офіційного, однак правильне його тлумачення приводить до висновку, що обвинуваченому повинна бути гарантована допомога перекладача, якщо він не володіє офіційною польською мовою. Офіційний стиль властивий кримінальному провадженню за участі іноземця і винесених щодо нього вироку, постанови чи рішення. Вміння іноземця спілкуватися в процесі обміну основною інформацією в повсякденному житті зовсім не свідчить про те, що він в змозі подолати труднощі, пов’язані з спілкуванням щодо провадження на підставі законодавства, у тому числі кримінального провадження.
Обов’язком органу, який здійснює кримінальне провадження є залучення присяжного перекладача в Польщі, що передбачено пунктом 2 частини 1 статті 204 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща, згідно якого необхідно залучити перекладача, якщо виникає потреба допитати особу, яка не володіє польською мовою. Положення передбачає присутність перекладача під час допиту як обвинуваченого, так і свідка, експерта чи спеціаліста. Твердження «особа не володіє польською мовою» означає, що допитуваний недостатньо розуміє звернення, адресовані до нього цією мовою, або не може в достатній мірі виразити свою думку (Верховний Суд Республіки Польща III KR 45/70, Постанова Верховного Суду Республіки Польща – Палата у кримінальних та військових справах 1970, № 11, ст. 150).
Положення статті 72 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща є частиною процесуальних гарантій, якими може користуватись обвинувачений, а також на підставі підпункту «е» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наведене положення свідчить про те, що будь-яка особа, обвинувачена у вчиненні злочину, має право на безоплатну допомогу перекладача (присяжного перекладача), якщо вона не розуміє або не розмовляє мовою, якою ведеться судочинство.
У пункті 1 статті 72 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща (як також у вищезгаданому підпункті «е» пункту 3 статті 6 Конвенції) зазначено, що допомога перекладача є безоплатною. Це означає, що в Республіці Польща усі витрати, пов’язані з участю присяжного перекладача під час судового розгляду в тому обсязі, який є необхідним для забезпечення права обвинуваченого на захист, покладаються на Державне казначейство (пункт 3 статті 619 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща).
Процесуальні наслідки порушення статті 72 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща можуть бути різними.
Одним з найважливіших наслідків невручення завіреної копії рішення, яке підлягає оскарженню, полягає у правильному визначенні початку терміну подання скарги. Зміст положення пункту 3 статті 72 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща не передбачає надання завіреної копії вироку разом з перекладом на рідну для обвинуваченого мову у зв’язку з подачею ним відповідного клопотання. Вручення є офіційним, а отже і термін подання скарги починається від дати вручення рішення (Постанова апеляційного суду м. Катовіце від 14 червня 2006 року, II AKz 361/06, LEX №196108, KZS 2006/11/73, KZS 2006/11/74, Прокуратура і Право – wkł. 2007/2/21, Прокуратура і Право – wkł. 2007/3/24). На думку Апеляційного суду м. Катовіце, термін для подання скарги іноземцем, який не володіє польською мовою, розпочинається не від дня оголошення тексту постанови польською мовою, а від дати вручення даної постанови саме на рідній для іноземця мові. (II AKz 919/03, KZS 2004/ 2/60, Прокуратура і Право - wkł. 2004/9/18). Дану позицію можна також віднести до інституту апеляційного оскарження вироку, хоч це і не є класичним оскарженням.
Невиконання судовим органом обов’язків, передбачених статтею 72 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща, є проявом порушення права обвинуваченого на захист на будь-якій стадії судового розгляду. Забезпечення безоплатної допомоги польського присяжного перекладача є проявом права обвинуваченого на активний захист під час судового розгляду.
Обвинувачений не може скаржитись на порушення його права на захист, якщо він свідомо із власної волі не використовує доступні йому засоби для реалізації свого права (Верховний суд II KKN 96/01, Постанова Верховного Суду Республіки Польща – Палата у кримінальних та військових справах 2001, № 11-12, ст. 95). Іноземець, який не володіє польською мовою на достатньому рівні та не користувався під час судового розгляду допомогою перекладача, не використовує доступні йому засоби для захисту під час судового розгляду. Також, не можна вважати ефективним роз’яснення прав підозрюваного без перекладу, складеного на підставі статті 300 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща. Відсутність належного роз’яснення прав перед першим допитом як підозрюваного тягне за собою наслідки на подальших етапах досудового розслідування. Підозрюваний може не використати свого права, наприклад: відносно клопотань про хід розслідування, клопотань про ознайомлення з матеріалами провадження, а також може не бути ознайомленим з доступними йому засобами захисту.
Відсутність долученого завіреного перекладу до обвинувального акту, передбаченого пунктом 2 статті 72 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща, становить формальну відсутність обвинувального акту і є підставою для його повернення, відповідно до пункту 1 статті 337 Кримінального процесуального кодексу Республіки Польща (Апеляційний суд м. Катовіце II AKz 276/92, KZS 1992, z. 12, ст. 11).
В основу даної статті лягла стаття «Rzeczpospolita»: http://www4.rp.pl/artykul/721317
