Про професію присяжного перекладача - Розділ 3

Від 25 листопада 2004 р. «Про професію присяжного перекладача» - Розділ 3 Правила виконання професійних обов’язків Стаття 13. Присяжний перекладач має право: 1) складати і завіряти переклади з іноземної на польську мову, з польської мови на іноземну, а також перевіряти і завіряти тексти, складені вищезазначеними мовами, перекладені іншою особою. 2) складати завірені копії документів іноземною мовою, перевіряти і завіряти копії документів, складених іншою особою, іноземною мовою. 3) здійснювати усні переклади. Стаття 14.

1. Присяжний перекладач зобов’язаний:

1) виконувати свої професійні обов’язки особливо старанно і неупереджено, відповідно до вимог, які випливають з положень Закону. 2) зберігати в таємниці факти та обставини, з якими він ознайомився під час перекладання; 3) постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію.

2. Здійснюючи переклад імен і прізвищ з мов, які передаються за допомогою іншого алфавіту, ніж латинський, або які передаються іншими видами писемності, перекладач здійснює транслітерацію або транскрипцію цих імен і прізвищ на підставі документів, які визнані Республікою Польща і дають право перетинати кордон, або їх копій, а у випадку відсутності таких документів здійснювати переклад згідно з принципами правопису, який є чинним в країні, де було видано документ, що підлягає перекладу.

Стаття 15. Присяжний перекладач не може відмовитися від складення перекладу в провадженні, яке ведеться на підставі закону, на виклик суду, прокурора, міліції та інших державних органів. Виняток можуть становити особливо поважні причини, які обґрунтовують його відмову. Стаття 16.

1. Плата за виконання обов’язків присяжного перекладача визначається, з урахуванням абзаців 2 і 3, за домовленістю між присяжним перекладачем та замовником перекладу.
2. Міністр юстиції розпорядженням визначає розмір плати за виконання обов’язків присяжного перекладача, здійснені на виклик суб’єктів, передбачених статтею 15, беручи під увагу ступінь складності та обсяг перекладу.
3. Міністр юстиції розпорядженням може визначити інші ніж передбачені в абз. 2 максимальні розміри плати за виконання обов’язків присяжного перекладача, беручи до уваги ступінь складності та обсяг цих дій.

Стаття 17.

1. Присяжний перекладач веде реєстр, в якому записує дії, передбачені статтею 13.
2. Реєстр містить:

1) дату прийняття доручення та повернення документа з перекладом; 2) найменування замовника даного перекладу; 3) опис перекладеного документа, із зазначенням назви, дати, позначення документа, мови, якою він складений, особи або органу, який склав документ, та примітки про його вид, форму і стан. 4) вид діяльності, мову перекладу, кількість перекладених сторінок та складених примірників; 5) опис усного перекладу із зазначенням дати, місця, тривалості і сфери перекладу; 6) розмір стягненої плати; 7) інформацію про відмову складення перекладу на рахунок суб’єктів, передбачених статтею 15, та дату відмови, визначення органу, який викликав для здійснення перекладу та причину відмови. Стаття 18.

1. Присяжний перекладач для завірення перекладів та завірення копій документів ставить печатку, яка містить по колу його ім’я і прізвище, а всередині вказівку мови, до якої перекладач має повноваження, а також позицію у реєстрі присяжних перекладачів, передбачену в абз. 2 ст. 6. Міністр юстиції замовляє печатку у Державній менніці [примітка перекладача: в Республіці Польща, серед інших повноважень, державні печатки виробляє менніца], на кошт присяжного перекладача.
2. На всіх завірених перекладах та завірених копіях документів, які видає присяжний перекладач, вказується номер, під яким цей переклад або завірена копія знаходиться у реєстрі. На складених перекладах та завірених копіях необхідно зазначити, чи складено їх з оригіналу документу чи з перекладу або копії, та чи цей переклад або копія були завірені, якщо так, то ким.

Стаття 19. Присяжний перекладач, який набув право виконувати обов’язки присяжного перекладача ставить взірець підпису та відбиток печатки Міністру юстиції, Міністру з питань зовнішніх відносин, та воєводі, компетентному за місцем проживання присяжного перекладача. Стаття 20.

1. Воєвода, компетентний за місцем проживання присяжного перекладача, здійснює контроль за діяльністю присяжних перекладачів у межах:

1) правильності і ретельності ведення реєстру; 2) стягнення плати, визначеної відповідно до положень передбачених в абз. 2 або 3 ст. 16.

2. До контрольних повноважень воєводи відноситься право вимагати від присяжного перекладача:

1) представлення реєстру; 2) пояснень у письмовій або усній формі, які стосуються виконаних дій, в тому числі інформації, яка знаходяться у реєстрі. 3. У випадку виявлення факту, що присяжний перекладач не виконує своїх професійних обов’язків довше ніж 3 роки, воєвода інформує про це Міністра юстиції.