14.12.2015

Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Згідно з положеннями Кодексу законів про працю України, Закону України «Про міжнародне приватне право» до трудових відносин застосовується законодавство держави, у якій виконується роботу, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. В Україні законом, який визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття є Закон України «Про зайнятість населення». Відповідно до ст. 42 цього Закону підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Процедура отримання дозволу на застосування праці іноземців врегульована Порядком видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 року № 437 (далі – Порядок).   Так, процедура отримання дозволу на застосування праці іноземця включатиме наступні етапи:

  1. Інформування територіального органу Державної служби зайнятості (у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті) про наявність вакансії.

Таке інформування здійснюється шляхом подачі до територіального органу інформації про попит на робочу силу (вакансії) (форма № 3-ПН, затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України 31 травня 2013 року № 316) не пізніше ніж за 15 днів до дати звернення для отримання дозволу. Варто зазначити, що при формуванні вимог до кандидатів на відкриту вакансію роботодавцеві необхідно бути надзвичайно обачним та максимально деталізувати вимоги до претендента на посаду, враховуючи досвід роботи, знання, вміння, кваліфікацію, освіту вже попередньо затвердженого на вакантну посаду кандидата-іноземця. В іншому випадку в майбутньому роботодавцеві буде відмовлено у видачі дозволу на працевлаштування іноземця у зв’язку з наявністю в Україні (регіоні) працівників, які можуть бути працевлаштовані на заявлену вакансію та відповідають вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу та відмовою роботодавця у працевлаштуванні громадян України, які були направлені територіальними органами для працевлаштування.

  1. Подання пакету документів згідно з переліком, визначеним п. 6 Порядку.

Для отримання дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства роботодавець подає територіальному органові: - заяву згідно з додатком до Порядку; - копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства; - копії сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку; - дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметри; - документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ; - довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця про те, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця чи особи без громадянства, відповідно до законодавства не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці. У разі наявності в роботодавця режимно-секретного органу зазначена довідка подається також за підписом керівника такого органу; - довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження; - довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.

  1. Перевірка територіальним органом пакету документів на їх відповідність Порядку.

Здійснюється така перевірка протягом одного робочого дня.

  1. Розгляд документів та прийняття рішення територіальним органом щодо видачі або відмови у видачі дозволу.

Таке рішення повинно бути прийняте протягом семи робочих днів з дня реєстрації документів.

  1. Отримання наказу територіального органу, яким оформляється рішення про видачу (відмову у видачі) дозволу.

Такий наказ протягом двох робочих днів надсилається роботодавцю поштою з повідомленням про врученням, а також електронною поштою, із зазначенням платіжних реквізитів для здійснення оплати за видачу дозволу і розміщується на офіційному веб-сайті територіального органу.

  1. Оплата за видачу дозволу.

Перерахунок коштів повинен бути здійснений протягом десяти робочих днів з дня отримання дозволу на зазначений територіальним органом рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що підтверджується квитанцією. Розмір плати за видачу дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства становить чотири мінімальні заробітні плати (на сьогодні цей розмір відповідає 4872 грн.). У разі невнесення відповідної суми протягом десяти робочих днів рішення про видачу дозволу скасовується.

  1. Отримання дозволу.

Територіальний орган оформляє та видає дозвіл протягом трьох робочих днів з дня зарахування коштів на зазначений територіальним органом рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

  1. Укладення та надання територіальному органові копії трудового договору (контракту) з іноземцем.

Роботодавець повинен протягом семи робочих днів з моменту укладення з іноземцем трудового договору (контракту) скерувати територіальному органові засвідчену роботодавцем його копію. Також варто зазначити, що відповідно до абзацу 3 пункту 5 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено відповідальність роботодавця за використання праці іноземця без дозволу на застосування праці іноземця чи особи без громадянства у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат (на сьогодні цей розмір відповідає 24360 грн.).